ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
Тема досвіду
|
Формування
громадянської позиції та патріотизму на уроках історії.
|
Автор
|
Федорчак Тетяна Костянтинівна
|
Сфера застосування
|
Педагогічну проблему, над
якою працюю, реалізовую під час
проведення уроків історії та правознавства, позакласній діяльності, під час
годин спілкування класного керівника з колективом, роботі у методичному
об’єднанні, роботі гуртка «Патріот», у роботі з батьками.
|
Актуальність
|
Україна – молода держава, яа в умовах
сьогодення перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та
економічних перетворень, обравши шлях переходу від тоталітарних ідеологій до
свободи й демократії, національного відродження, цивілізованої, соціально
зорієнтованої економіки, побудови нового громадянського суспільства. Сьогодні
суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву
позицію. Виховати таких особистостей можна за умови розвитку національної
освіти, в якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях народної
філософії, засадах української етнопедагогіки, народознавства, основах
християнської релігії, наукової педагогічної думки, родинного виховання тощо.
У
Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «національне виховання є
одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета
- виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального
досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді
потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної
досконалості, моральної художньо-естетичної, трудової, екологічної культури».
Сьогодні головним для
вчителів постало завдання, як підготувати школяра до життя в суспільстві, при
цьому дбайливо оберігаючи і примножуючи систему норм і цінностей, що склалася
в українського народу.
Національне виховання є однією з важливих
складових проблеми виховання особистості. Проблема національного виховання
підростаючого покоління висвітлювалась у працях М.Галагузової, Я.
Гогебашвілі, М.Евсевьева, Я. Ка-менського, О.Матвієнко,
К.Насирова, М.Приходько, К.Д.Ушинського та ін.
У соціально-філософському та
історичному плані проблема національного виховання, її місце і роль в теорії
та практиці національних відносин, отримала методологічно-теоретичне
обґрунтування та розробку в колективних працях і монографіях Р. Г.
Абдулатіпова, Ф. С. Бабейко, Л. М. Дробіжева, І. І. Сєрової, які висвітлюють різні
теоретичні і соціологічні аспекти цієї проблеми, розглядають спектр по
формуванню національного і міжнаціонального свідомості, переконання і
поведінки, щодо вдосконалення методів і форм.
Актуальність проблеми визначається вимогами до
самовдосконалення, саморозвитку особистості, її естетичної культури;
необхідністю найбільшого використання національно-особливого в культурному
надбанні народу, з метою оволодіння особистістю багатством загальнолюдської
культури.
|
Наукові концепції та теорії
|
Ідея розвитку української державності
як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української
політичної нації є основоположною в системі національно-патріотичного
виховання. Про це йдеться у Концепції національно-патріотичного виховання
дітей та молоді
У процесі
виховання громадян-патріотів необхідно постійно звертатися до історичного
минулого України, знайомити з історією героїчної боротьби українського народу
за державну незалежність, державницькими традиціями.
Разом з тим
важливо забезпечити всебічний соціально-культурний розвиток національних і
етнічних груп, які проживають на території нашої держави.
Як зазначено
у Концепції, складовою частиною патріотичного виховання, а наразі –
пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у
молодої особи готовності до захисту Вітчизни. Робота з
військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися у
навчальних закладах комплексно.
Концепцією
передбачено шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді, серед
яких:
·
удосконалення
нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді;
·
діяльність органів державної
влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного
виховання;
·
співпраця органів державної
влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством;
·
інформаційне забезпечення
національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
У 2015 році
на першому етапі впровадження національно-патріотичного виховання дітей та
молоді заплановано створення нормативно-правового підґрунтя,
інформаційно-методичного забезпечення.
Також цього
року буде створено Центр патріотичного виховання, який
підпорядковуватиметься МОН України. З метою поширення інформації
національно-патріотичної тематики буде функціонувати інформаційний ресурс.
|
Основна ідея
|
Якщо буде світло в душі, буде краса в людини,
Якщо
є краса в людини, буде гармонія в домі,
Якщо є
гармонія в домі, буде порядок у нації,
Якщо є порядок у нації, буде мир
у світі.
Мое завдання - виховання у молодого покоління почуття
патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності,
толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного
та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу
молодих громадян.
|
Напрямки реалізації ідеї
|
Основними
напрямками патріотичного виховання стають:
- ставлення до держави (державно-патріотичне виховання,
орієнтоване на
національні інтереси, - патріотизм, почуття, відданості);
- ставлення до суспільства (громадське виховання,
орієнтоване на виховання
соціальних якостей особистості - громадянськості, поваги
до закону, соціальній
активності й відповідальності);
- ставлення до культури (повага до культурних цінностей і
досягнень, виховання
духовності, національної самобутності);
- ставлення до професії (розуміння суспільної значимості
своєї професії,
відповідальність за якість своєї праці);
- ставлення до своєї власної особистості як унікальної
цінності.
Відповідно до
цієї моделі, Україна розглядається як держава із самобутньою
національною й політичною культурою, з особливим
українським національним
характером.
Засвоєння
патріотичних цінностей і норм молоддю є тривалим процесом. Вони не закладені
у генах, це не природна якість, а соціальна, і тому не успадковується, а
формується цілеспрямовано, системно, із використанням
певних принципів та методів
діяльності суб’єктів політичного процесу в їх роботі з
підростаючим поколінням.
|
Форми, методи, прийоми, засоби
|
При здійсненні
складного процесу патріотичного виховання я використовую різноманітні форми
роботи як на уроці, так і в позаурочний час, а саме:
1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції,
«круглі столи»,
«усні журнали»).
2. Діяльнісно – практичні групові (гурток
дослідників-пошуковців «Патріот»,
конкурси, ), тематичні презентації (відповідно теми уроку
чи позакласного
заходу).
3. Інтерактивні ( гра «Що? Де? Коли?», брейн-ринг). На
уроках історії
також активно використовуються інтерактивні методи навчання
(«мозковий
штурм», «мікрофон», «дерево рішень», «акваріум», «займи
позицію» і т.д.)
4. Діалогічні (бесіда, рольові ігри). На уроках
створюються ситуації, коли
учні уявляють себе історичною особою і прогнозують свої
дії в тій чи іншій
ситуації, висловлюють свої позиції.
5. Індивідуальні (індивідуальна робота, творчі завдання).
6. Наочні (виставки, тематичні стенди, історичні бюлетені,
фото,
відеоматеріал, презентації).
Велика роль у
формуванні ідеології патріотизму у молодого покоління
належить урокам та позаурочній роботі з історії. І я, як
викладач історії, відчуваю
відповідальність за формування в учнів почуття свідомого
громадянина, патріота,
людини з думками, спрямованими на розвиток демократичного
суспільства в
Україні і бажанням жити в такому суспільстві.
|
Результат
застосування
|
Враховуючи
методи патріотичного виховання , можна очікувати наступні результати:
-
формування у підростаючого покоління громадянської
позиції та патріотизму;
-
поваги до минулого свого народу та Батьківщини;
-
бути готовими до захисту свого народу та збереження
цілісності держави;
-
отримвння молодим покоінням соціального досвіду,
багатства духовної Укрраїни
культури народу, його національної
ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних
рис громадянина;
- засвоєння державотворчих , правових та
сімейних цінностей;
- формування відповідальності за свою сім'ю,
народ, державу.
|
Висновки
|
Отже,
основна ідея полягає у мотивації громадської активності молодого покоління.
Це стане запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь
громадян. Найкращою мотивацією до безкорисної суспільної праці є почуття
гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до
творення її сьогодення та майбутнього. Саме тому патріотичне виховання молоді
є одним з найголовніших пріоритетів молодіжної політики в Україні.
Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу,
являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади
і громадських організацій з формування у громадян високої патріотичної
свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських
і конституційних обов’язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні,
цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, володіє високим рівнем
комплексності, тобто охоплює своїм впливом усі покоління і пронизує усі
сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову,
педагогічну, спирається на освіту, культуру, історію, державу, право.
|
Наукові джерела
|
1. А Гнатюк В. Національне виховання як
складова у побудові
громадянського
суспільства // Світ виховання. – 2004. – №1. – С. 33-36.
2. Дубина М., Руденко Ю. Патріотичне
виховання молоді // Освіта
України. –
2006. – № 8. – С. 5.
3. Івашковська В. Стратегія, методика
та концептуальні засади
військово-патріотичного
виховання школярів // Рідна школа. – 2002. – № 11. –
С. 26-30.
4. Калінічев
А. Знаймо й пам’ятаймо свою історію! Про патріотичне
виховання в
сучасній школі // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – № 2. –
С. 35-36.
4. Качур М.
Патріотичне виховання молодших лексюк А.М. Перспективні освітні технології:
наук.-метод. посіб./А.М. Алексюк, І.Д.Бех, Т.Ф.Демків: 2000. - 560с. (Сучасна
освіта України)
|
5. Наказ МОН № 641 від 16.06.15
року
6. Інтернет
– ресурси.
|
Досвід виховання національної свідомості в учнів на уроках історії України та інших суспільних дисциплін
Позакласні заходи патріотичного спрямування
Патріотичне виховання
Видатна українки
Україна -- ООН: 68 років співпраці
Леся Українка,
митрополит Шептицький,
Петро Дорошенко.
митрополит Шептицький,
Петро Дорошенко.
Багато цікавого)
ВідповістиВидалитиЗгодна,патриотичне виховання на сучасному етапі формуванні державності має велике значення у вихованні справжнього громадянина України.
ВідповістиВидалити