Науково-методична тема

КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Тема досвіду

Формування громадянської позиції та патріотизму на уроках історії.

Автор

Федорчак Тетяна Костянтинівна

Сфера застосування

Педагогічну проблему, над якою  працюю, реалізовую під час проведення уроків історії та правознавства, позакласній діяльності, під час годин спілкування класного керівника з колективом, роботі у методичному об’єднанні, роботі гуртка «Патріот», у роботі з батьками.

Актуальність

Україна – молода держава, яа в умовах сьогодення перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, обравши шлях переходу від тоталітарних ідеологій до свободи й демократії, національного відродження, цивілізованої, соціально зорієнтованої економіки, побудови нового громадянського суспільства. Сьогодні суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію. Виховати таких особистостей можна за умови розвитку національної освіти, в якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях народної філософії, засадах української етнопедагогіки, народознавства, основах християнської релігії, наукової педагогічної думки, родинного виховання тощо.         У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета - виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної художньо-естетичної, трудової, екологічної культури». Сьогодні головним для вчителів постало завдання, як підготувати школяра до життя в суспільстві, при цьому дбайливо оберігаючи і примножуючи систему норм і цінностей, що склалася в українського народу.     Національне виховання є однією з важливих складових проблеми виховання особистості. Проблема національного виховання підростаючого покоління висвітлювалась  у працях М.Галагузової, Я. Гогебашвілі, М.Евсевьева,    Я. Ка-менського, О.Матвієнко, К.Насирова, М.Приходько, К.Д.Ушинського та ін.      У соціально-філософському та історичному плані проблема національного виховання, її місце і роль в теорії та практиці національних відносин, отримала методологічно-теоретичне обґрунтування та розробку в колективних працях і монографіях Р. Г. Абдулатіпова, Ф. С. Бабейко, Л. М. Дробіжева, І. І. Сєрової, які висвітлюють різні теоретичні і соціологічні аспекти цієї проблеми, розглядають спектр по формуванню національного і міжнаціонального свідомості, переконання і поведінки, щодо вдосконалення методів і форм.     Актуальність проблеми визначається вимогами до самовдосконалення, саморозвитку особистості, її естетичної культури; необхідністю найбільшого використання національно-особливого в культурному надбанні народу, з метою оволодіння особистістю багатством загальнолюдської культури.

Наукові концепції та теорії

Ідея розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації є основоположною в системі національно-патріотичного виховання. Про це йдеться у Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді У процесі виховання громадян-патріотів необхідно постійно звертатися до історичного минулого України, знайомити з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність, державницькими традиціями. Разом з тим важливо забезпечити всебічний соціально-культурний розвиток національних і етнічних груп, які проживають на території нашої держави. Як зазначено у Концепції, складовою частиною патріотичного виховання, а наразі – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у молодої особи готовності до захисту Вітчизни. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися у навчальних закладах комплексно. Концепцією передбачено шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді, серед яких: ·         удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді; ·         діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання; ·         співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством; ·         інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та молоді. У 2015 році на першому етапі впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді заплановано створення нормативно-правового підґрунтя, інформаційно-методичного забезпечення. Також цього року буде створено Центр патріотичного виховання, який підпорядковуватиметься МОН України. З метою поширення інформації національно-патріотичної тематики буде функціонувати інформаційний ресурс.

Основна ідея

Якщо буде світло в душі, буде краса в людини,                                                           Якщо є краса в людини, буде гармонія в домі,                                                          Якщо є гармонія в домі, буде порядок у нації,                                                         Якщо є порядок у нації, буде мир у світі.                    Мое завдання - виховання у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян.

Напрямки реалізації ідеї

Основними напрямками патріотичного виховання стають: - ставлення до держави (державно-патріотичне виховання, орієнтоване на національні інтереси, - патріотизм, почуття, відданості); - ставлення до суспільства (громадське виховання, орієнтоване на виховання соціальних якостей особистості - громадянськості, поваги до закону, соціальній активності й відповідальності); - ставлення до культури (повага до культурних цінностей і досягнень, виховання духовності, національної самобутності); - ставлення до професії (розуміння суспільної значимості своєї професії, відповідальність за якість своєї праці); - ставлення до своєї власної особистості як унікальної цінності.      Відповідно до цієї моделі, Україна розглядається як держава із самобутньою національною й політичною культурою, з особливим українським національним характером.      Засвоєння патріотичних цінностей і норм молоддю є тривалим процесом. Вони не закладені у генах, це не природна якість, а соціальна, і тому не успадковується, а формується цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів та методів діяльності суб’єктів політичного процесу в їх роботі з підростаючим поколінням.

Форми, методи, прийоми, засоби

При здійсненні складного процесу патріотичного виховання я використовую різноманітні форми роботи як на уроці, так і в позаурочний час, а саме: 1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «круглі столи», «усні журнали»). 2. Діяльнісно – практичні групові (гурток дослідників-пошуковців «Патріот», конкурси, ), тематичні презентації (відповідно теми уроку чи позакласного заходу). 3. Інтерактивні ( гра «Що? Де? Коли?», брейн-ринг). На уроках історії також активно використовуються інтерактивні методи навчання («мозковий штурм», «мікрофон», «дерево рішень», «акваріум», «займи позицію» і т.д.) 4. Діалогічні (бесіда, рольові ігри). На уроках створюються ситуації, коли учні уявляють себе історичною особою і прогнозують свої дії в тій чи іншій ситуації, висловлюють свої позиції. 5. Індивідуальні (індивідуальна робота, творчі завдання). 6. Наочні (виставки, тематичні стенди, історичні бюлетені, фото, відеоматеріал, презентації).  Велика роль у формуванні ідеології патріотизму у молодого покоління належить урокам та позаурочній роботі з історії. І я, як викладач історії, відчуваю відповідальність за формування в учнів почуття свідомого громадянина, патріота, людини з думками, спрямованими на розвиток демократичного суспільства в Україні і бажанням жити в такому суспільстві.

Результат застосування

Враховуючи методи патріотичного виховання , можна очікувати наступні результати: -         формування у підростаючого покоління громадянської позиції та патріотизму; -         поваги до минулого свого народу та Батьківщини; -         бути готовими до захисту свого народу та збереження цілісності держави; -         отримвння молодим покоінням соціального досвіду, багатства духовної  Укрраїни культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина;         -   засвоєння державотворчих , правових та сімейних цінностей;         -   формування відповідальності за свою сім'ю, народ, державу.

Висновки

Отже,  основна ідея полягає у мотивації громадської активності молодого покоління. Це стане запорукою небайдужості як сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян. Найкращою мотивацією до безкорисної суспільної праці є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбутнього. Саме тому патріотичне виховання молоді є одним з найголовніших пріоритетів молодіжної політики в Україні. Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади і громадських організацій з формування у громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, володіє високим рівнем комплексності, тобто охоплює своїм впливом усі покоління і пронизує усі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, історію, державу, право.

Наукові джерела

1.  А Гнатюк В. Національне виховання як складова у побудові громадянського суспільства // Світ виховання. – 2004. – №1. – С. 33-36. 2. Дубина М., Руденко Ю. Патріотичне виховання молоді // Освіта України. – 2006. – № 8. – С. 5. 3. Івашковська В. Стратегія, методика та концептуальні засади військово-патріотичного виховання школярів // Рідна школа. – 2002. – № 11. – С. 26-30. 4. Калінічев А. Знаймо й пам’ятаймо свою історію! Про патріотичне виховання в сучасній школі // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – № 2. – С. 35-36. 4. Качур М. Патріотичне виховання молодших лексюк А.М. Перспективні освітні технології: наук.-метод. посіб./А.М. Алексюк, І.Д.Бех, Т.Ф.Демків: 2000. - 560с. (Сучасна освіта України)

      5. Наказ МОН № 641 від 16.06.15 року

6. Інтернет – ресурси.

Досвід виховання національної свідомості в учнів на уроках історії України та інших суспільних дисциплін

Позакласні заходи патріотичного спрямування

«Бій  під  Крутами   (вшанування  пам’яті юнаків, які героїчно загинули у бою  під Крутами  29 січня 1918 року)

Будь тричі проклята, війна!

РЕВОЛЮЦІЯ  ГІДНОСТІ (ПРИСВЯЧЕНО НЕБЕСНІЙ    СОТНІ)

Патріотичне виховання

Видатна українки

  

Україна -- ООН: 68 років співпраці

Леся Українка,
митрополит Шептицький,
Петро Дорошенко.